середа, 28 серпня 2019 р.

Кавова лекція не про каву


Один університетський професор перед випускним запросив студентів до себе додому на каву. Студентів прийшло добрячий гурт, а чашок в квартирі вчителя було мало. Тому в рух пішли і старі надщерблені чашки, і горнята та склянки. Знайшли навіть пластикові стаканчики.  І тільки шістьом щасливчикам перепали тонкі порцелянові філіжанки із старовинного сервізу. Професор сам розлив усім запашну заварну каву і постукав ложечкою по своїй склянці. Гамір стих: всі чекали, що скаже професор. Аромат свіжої кави заповнив вітальню.


- Дорогі мої, - почав вчитель, - ось зараз ви спробуєте моєї кави. А її я готую чудово, без зайвої скромності. Зараз переконаєтесь. Ці зерна я привіз з Бразилії і сам їх щойно змолов.

Студенти, що вже встигли сьорбнути кави, закивали головами: кава, і справді, була надзвичайною.

- Прошу насолоджуватись, друзі. Але ще кілька слів до кави. Подивіться на посудини, з яких ви п'єте.  Одні мають дорогі філіжанки, інші - старі склянки і горнята, є навіть один емальований банячок, котрому вже років з 30. Звичайно, кожному хотілося б пити з цих тоненьких чашечок, але, селяві, на всіх не вистачає. Тому хтось буде пити і з банячка з відбитою емаллю, хтось - з надщербленого горнятка, хтось - з пластику. Трохи прикро... Але ж кава всередині - та сама! Бразильська, одна з найдорожчих у світі, свіжозапарена, а який аромат! Закохатися можна, як в красуню!  Якщо пити її із заплющеними очима і зосередитись лише на її смаку і ароматі - ви забудете про посуд. І чудово. Спробуйте пити каву віднині тільки так. І навіть ті, хто має вишукані філіжанки, просто закрийте очі і насолоджуйтесь КАВОЮ!

За кілька днів ви залишите університет. Почнете жити так, як вам хочеться. З вашими дипломами перед вами відкрито безліч дверей, не соромтеся і стукайте. Шукайте себе і свої дороги. Але щодня, коли будете пити каву - заплющуйте очі. І пригадуйте, що головне - не посудина, а її вміст. Яка б не була чашка - кава не змінить смаку. Просто навчіться абстрагуватись від посудин, в які наливаєте своє життя.  Смакувати його можна не лише у власних віллах чи за кермом ламборгіні. Його смак і аромат - той же, що і на велосипеді на лісовій стежці, на лавочці у парку, на сидінні старенького автобуса. Воно одне і таке ж саме у всіх: у міліонера чи злидаря, в королеви чи прибиральниці. Воно минає, летить поряд нас, а ми часом самі собі забороняємо відчути його розкіш. Бо зосереджені на неістотному: на будинках, машинах, рахунках в банку, літньому відпочинку і зовнішності. Якщо ж щось нам не подобається - шукаємо його навкруги, а саме життя, ці безцінні хвилини і секунди, пролітає мимо.

 - То що ж тоді, ні до чого не прагнути, нічого не шукати? - запитала студентка з ластовинням на носі, - Ви ж самі нам казали стукати у всі двері і шукати себе.

- Хороше питання, - згодився професор, - Міняти і шукати треба обов'язково. Але не оболонку і не посудину. А саме те, що знаходиться всередині тих форм. Якість життя.  Щоб воно справді смакувало і пахло неперевершено, потрібно  постійно вдосконалювати його сприйняття. Відірватись від телефона і побачити схід сонця за вікном ранкового трамваю. Заглянути в очі мами. Переглянути старі фото дітей. Вийти на вечірню прогулянку. На обід приготувати щось із спогадів дитинства. Вийти з фотоапаратом в парк. Поїхати на один день в інше незнайоме місце. Відчути перший подих осені в гладенькому каштані. Та ще безліч інших дрібниць, аби вхопити за хвіст радість життя, його повноту і неповторність часу.  Це одне. А друге - неустанно фільтрувати свою життєву каву від непотрібних домішок: від заздрості, ревнощів, образ, злоби і ненависті.  Аби нічого не псувало смаку кави і не отруювало нам життя.

- Бачу,  багатьом з вас шкода прощатись з мріями про тонкі порцелянові філіжанки.  В них немає нічого поганого. Гарний посуд - то витвір мистецтва, він - також частина насолоди напоєм. Але мріяти потрібно не про посуд. І шукати також не його. А лише доповнювати ним чудову каву. Бо, не слідкуючи за вмістом. ми ризикуємо пити з філігранних чашечок низькосортне пійло. А повірте, той, у кого вистачає грошей на дорогу  вишукану каву - має для неї і недешевий сервіз. ..

Студенти допивали свою чудову каву і мовчали. За вікнами вітальні сідало сонце. Щоб назавтра знову піднести над землею новий день, по вінця налитий неповторним  життям...


2 коментарі:

  1. Зоряна Миколаївна29 серпня 2019 р. о 07:54

    а якщо хтось не любить каву? Або не може її пити за станом здоровя?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. чай, какао, молоко, мінералка, сік, пепсі і всі види алкоголю до ваших послуг))

      Видалити

comments powered by HyperComments

Кавова лекція не про каву

Один університетський професор перед випускним запросив студентів до себе додому на каву. Студентів прийшло добрячий гурт, а чашок в квар...