Один
університетський професор перед випускним запросив студентів до себе додому на
каву. Студентів прийшло добрячий гурт, а чашок в квартирі вчителя було мало.
Тому в рух пішли і старі надщерблені чашки, і горнята та склянки. Знайшли
навіть пластикові стаканчики. І тільки
шістьом щасливчикам перепали тонкі порцелянові філіжанки із старовинного
сервізу. Професор сам розлив усім запашну заварну каву і постукав ложечкою по
своїй склянці. Гамір стих: всі чекали, що скаже професор. Аромат свіжої кави
заповнив вітальню.
